Берестечківська міська рада
Горохівський район, Волинська область

Знай свій край: історичне Берестечко

 
Видатний український поет Максим Рильський дуже ємко і по-філософськи визначив універсальну "формулу єдності" минулого-сьогодення-майбутнього: "Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього."
 
Ми, працівники бібліотеки для дорослих, повністю погоджуємося із вищенаведеним висловом, адже дуже важливо, щоб кожна людина виростала з почуттям любові до рідного міста – тільки тоді буде міцною наша Україна.
 

Давнє волинське містечко Берестечко зазвичай асоціюється з «битвою під Берестечком». Бо то був один з найбільших боїв часів Хмельниччини.

«Битва під Берестечком» – картина А.Орльонова

Проте саме місто також давнє, отже має свою оригінальну історію, культуру, архітектуру.
 
Про походження назви міста Берестечка існує чимало міфічних легенд.
 
Одна із них розповідає, що частина переселенців з міста Берестя прийшли на річку Стир, заклали тут своє поселення, а назву дали на честь рідного Берестя. З іншої версії стає відомо, що довкола Берестечка були густі великі ліси, в котрих особливо дуже багато росло берестів. Звідси й назва — Берестечко. Таке походження назви найбільш ймовірне. В архівних документах XV ст. зустрічаються назви: Берестовка, Бересточечек, Бересточочек, Берестечко.
 
Люди в межах сучасного Берестечка почали селитися ще за часівбронзової епохи. На території міста знайдені кам'яні та крем'яні сокири городоцько-здовбицької та стжижовської культур періоду другої половини ІІІ — першої половини ІІ тисячоліття до нашої ери. У 1962 році випадково було виявлено гуртове поховання городоцько-здовбицької культури. Біля кісток людини знаходився кам'яний кинджал і наконечники до стріл.
 
Давня історія Берестечка тісно пов'язана із історією древнього Перемиля. Великим і далеко знаними під час Київської Русі був Перемиль. Перша згадка про нього відноситься до 1 червня 1097 року. Величне місто-фортеця, центр удільного князівства 1241 року Перемиль вперше зазнав розорення і спалення від рук монголо-татар. Потім місто хоч і піднялося з руїн, та минулої величі вже не здобуло.
 
 
Як передмістя Перемиля виникло Берестечко. Згодом воно стає самостійним поселенням. Вперше його назва згадується більше 550 років тому як село Берестки Перемильської волості у грамоті Великого князя Литовського Казимира Ягелончика від 1 червня 1445 року.
 
Берестечко. Гравюра Д. Подбєльського.
 
Після отримання в 1547 році Магдебурзького права Берестечко стає містом, що сприятливо вплинуло на його розвиток. Тут проводяться великі торги і ярмарки, на яких продають як місцеві вироби, так і закордонні товари. Зростає кількість населення – за даними 1629 року тут проживало близько 2300 осіб.
 
Початок визвольної війни 1648-54 років під проводом Богдана Хмельницького українці сприйняли з великою надією і ентузіазмом. Жителі Берестечка також не залишилися в стороні, піднімаючи бунти проти польських феодалів-гнобителів. 10 липня 1651 поблизу міста на Пляшевій відбулася розгромна для козаків битва, яка забрала життя багатьох воїнів.
 
Офорт О.Данченка "Подвиг трьохсот під Берестечком"
 
Не обійшли стороною Берестечко ні Перша, ні Друга світові війни. У травні 1915 року західна Волинь була захоплена військами німців та австрійців. Це призвело до сильного подорожчання продуктів харчування, палива, населення страждало від тифу. У 1916 році місто було звільнено армією Брусилова, але знову захоплене ворогом на початку 1918 року. А навесні сюди прийшли поляки, які розстріляли на центральній площі близько тридцяти січових стрільців. Місцеві жителі всіма силами протистояли окупантам – псували їм гармати, підняли бунт, але результат вже нам знайомий – приєднання Волині до Польщі в 1921 році.
Площа ринок. Кінець 1916-1920 рр.
 
1920 рік
 
1930-ті роки. Закінчення будівництва православного храму.
 
1935 рік
 
1938 рік.
 
Берестечко. В центрі. 1938 рік.
 
Друга світова війна почалася для Берестечка 23 червня 1941, коли в межі міста увійшли німці. Було знищено чотири тисячі місцевих жителів, здебільшого євреїв. І тільки в квітні 44-го радянські війська вибили фашистів з міста, відсунувши лінію фронту на двадцять кілометрів. На аеродромі Берестечка в цей період базувалася авіадивізія славного льотчика Олександра Покришкіна.
 
Загальний вигляд м. Берестечка після визволення від німецько-фашистських загарбників. 
1944 р.
 
Бачило Берестечко і сутички вояків ОУН-УПА з німцями, а після звільнення міста оунівці боролися з військами Червоної Армії.
 
Політична «відлига» 1957 року сприяла поверненню репресованих громадян до Берестечка. Економічні реформи сприяли певному розвитку краю. Так, у 1963 році в місто надійшов струм з Добротвірської ДРЕС. Соціальні реформи Хрущова, а за тим Брежнєва, припинення репресій певною мірою сприяли популярності радянської влади. Проте деякі реформи, зокрема адміністративна, в результаті якої було ліквідовано Берестечківський район (1959 р.), не могли подобатися жителям міста. Жителі міста були дуже обурені та розлютилися. Спалахнув бунт. Але комітет Держбезпеки Горохівського управління внутрішніх справ розігнав протестувальників на площі слізогонним газом і бунт був придушен.
 
У 50—60-х роках розвивається інфраструктура Берестечка. У 1961 р. було відкрито зоологічний технікум, згодом реорганізований у ПТУ-27, були відкриті районна лікарня і школа. Будувались заводи, зокрема,будівельних матеріалів, філіали Горохівського плодоконсервного і сирзаводів, павільйон побутового обслуговування, поблизу міста видобували торф. 1 травня 1963 року відкрився міський краєзнавчий музей, очолений Г. С. Філіповичем, який багато зробив для дослідження минулого краю.
 
Значна увага приділялася партійними організаціями міста вихованню трудящих і молоді в комуністичному дусі. Тут працювали Будинок культури, 2 міські бібліотеки (для дорослих та дітей), які налічували 50 тис. книг. Жителі міста передплачували 1300 примірників газет та журналів.
 
У міському Будинку культури члени товариства «Знання» читали лекції на міжнародні, атеїстичні, педагогічні, медичні, правові та інші теми. Вистави і концерти колективів художньої самодіяльності мали на той час великий успіх.
 
Велику роботу з дітьми проводив міський Будинок піонерів і середня школа. Щороку добрих показників на обласних і республіканських змаганнях добивалися юні авіамоделісти, судномоделісти і туристи. Влітку працював міжшкільний піонерський табір на 200 дітей.
 
Приміщення школи. Центральний вхід. Тут навчалися діти до 1983 року.
 
На жаль, у 1990-і рр. основні здобутки попередніх десятиліть були знищені економічною кризою.
 
Закінчуючи історичну розповідь про одне з найбільш відомих кожному свідомому українцю містечок на Волині, хочеться нагадати, яким єБерестечко тепер. Бо далеко не кожне місто може гордитися такою славною історією.
 
У місті працюють міська рада, будинок культури, бібліотеки для дорослих та дітей, психоневрологічний будинок-інтернат, відділення зв’язку, споживче товариство, ринок, ветлікарня, ветаптека, лісництво, історичний музей, комунгосп, автозаправочна і автобусна станції. А ще в місті діють завод по переробці овочів і фруктів, дільниця Горохівського управління газового господарства, електрозв’язок, філія Горохівського Ощадбанку, відділення «Приватбанку», пункт охорони громадського порядку, пожежна частина і кілька десятків магазинів і малих промислових підприємств, які забезпечують життєдіяльність мешканців міста.
 
Діють середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст., будинок дитячої та юнацької творчості. До послуг молоді є музична школа, працює дитсадок «Малятко». ПТУ №27 готує трактористів-машиністів с/г виробництва, водіїв автотранспортних засобів категорій «В» і «С», мулярів, штукатурів, кухарів, кондитерів.
 
На сторожі здоров’я мешканців міста і навколишніх сіл діють поліклініка і районна лікарня №2, аптека.
 

Але, безперечно, в першу чергу відоме Берестечко своїми культурними пам’ятниками. Не забувають берестечани стежки до пам’ятника Олександру Пронському, який в народі називають «Мурований стовп», пам’ятника дівчатам-слов’янкам «Свята Текля», Меморіального комплексу воїнам-визволителям (1941-1945 рр.), пам’ятника Б. Хмельницькому, Т. Шевченку, пам’ятника на місці масового розстрілу громадян єврейської національності, братської могили воїнів Української Галицької армії (січових стрільців). У 2015 р., в день козацтва, місцева громадськість встановила та освятила пам’ятний знак на місці розстрілу Українських Січових стрільців на Майдані Соборності.
 

«Мурований стовп» 
 
«Свята Текля»
 
Меморіальний комплекс воїнам-визволителям (1941-1945 рр.)
 
Пам’ятник Богдану Хмельницькому
 
Пам’ятник Тарасу Шевченку
 
Пам’ятний знак на місці розстрілу Українських Січових стрільців
 
На території Берестечка розташовані і два величних храми: Свято-Троїцький собор, споруджений в пам'ять про загиблих в Берестецькій битві та  польський Троїцький костел, зведений на честь перемоги шляхтичів над козаками у цій же битві.
 
 
 
Та найголовнішою пам’яткою поблизу містечка є музей-заповідних«Козацькі могили», який створений у 1996 році в пам'ять про Берестецьку битву.